1. |
Час Прибуття
07:23
|
|||
|
Я із тих хто живе по сто століть, в нас не йдуть з життя.
В нас є поїзд, а маршрут знає тільки він, й забере він всіх.
Лиш квиток з’явиться в твоїх руках – ти додому йди.
Речі головні візьми, обійми усіх дорогих тобі.
Бо як тільки сядеш у вагон
Зникнеш з цього світу ти
Поїзд їде у нові місця
Він забере назавжди.
Зазвичай вечір тихий він дає для прощань і сліз
Щоб сказати головне, щоб зробити щось мудре чи дурне.
А в думках чути голосно гудок, шум його коліс
Очі витерши свої на перон усі проведуть тебе.
Бо як тільки сядеш у вагон
Зникнеш ти з цього життя
Лиш уважно прочитай білет:
Місце і час прибуття!
|
||||
2. |
Стріла
08:28
|
|||
|
Це було в ті часи, коли ми ще вогонь вміли берегти
Один був чоловік, він носив чужий голос у голові:
Диявол:
«Каміння твоє слабке і палиця твоя смішна»
Гнучка деревина - й тятива забриніла як струна
А потім в сонці дня заблистіла перша його стріла
Диявол:
«В сонце! Цілься туди, де твій Бог буде іти! Ану попади!»
Чоловік:
«Тепер я маю зброю і страху вже нема.
Тепер я маю силу. Лети моя стріла!»
Шум. Летить стріла. Не падає. Їй не страшні
Вітри й дощі. Летить вона крізь час.
Шум. Летить стріла через віки, летить туди, де нас нема
Давно уже нема. Чутно лиш древні слова:
Диявол:
«Сій страх там де летиш. Сій сум там де біжиш.
В сонце! Цілься туди, де твій Бог буде іти! Тільки долети!»
І в той день коли знову сонце стане для нас усіх божеством
Стріла влучить у ціль і закінчиться все.
|
||||
3. |
Безкінечність
07:45
|
|||
|
Адмос:
Я – не я. І мене давно нема. Всередині пустота.
За кілька монет стану дзеркалом для вас.
Я себе загубив колись давно. Я блискучий ніби скло.
Стану всіма хто відобразиться в мені.
Івва:
Я – не я. І мене давно нема. Я відкрита як вікно.
Була не раз я дивачкою для вас.
Загубила себе колись давно. Але пам’ятаю все.
Настане час і я усе верну сповна.
Адмос:
Здрастуй шановна, у нас є щось спільне.
Я теж пустий, так як і ти.
Ми два дзеркала - то ж маю ідею.
Нам треба зустрітись, скажи коли зможеш прийти.
Івва:
Здрастуй шановний, твій лист прочитала.
Я рада що ти мене врешті знайшов.
Твою ідею я вмить відгадала.
Я прийду туди де себе продаєш знов і знов.
Заглянули в очі собі, один в одному відтворились.
Дзеркало навпроти дзеркала - й закони світу розмились.
Адмос та Івва:
Вічність настала! Простір утратив права.
Це – Безкінечність! Наша держава нова!
Нове життя!
|
||||
4. |
Передчуття
01:42
|
|||
5. |
Німе Море
13:40
|
|||
|
В той день коли ми пливли не робили свята нам
Лиш жінки цілували і йшли.
Хвилі несли і дельфіни нас провели
До місця де час вже не знає де йти.
І було зовсім тихо,
Але найстарший з нас сказав:
Буде шторм і він нас занесе
Там де море німе, де ніколи не було життя
Хто його без страху пропливе
Тому з’явиться шлях і відкриється нова земля!
Море має вуха
Може нас забрати
Замовчіть усі!
Ми загубили роки, ми блукали по світах
Нас сповільнював штиль, нищив страх
Шторм нас ламав і розбійник нас грабував
І на мілину корабель наш сідав
І стало зовсім тихо,
І ось найстарший з нас сказав:
Ми вже близько, вітер нас несе
Там де море німе, де ніколи не було життя
Хто його без страху пропливе
Тому з’явиться шлях і відкриється нова земля!
Море має вуха
Може нас забрати
Замовчіть усі!
Перепливли бо почули ми звук води
І десь недалеко співали кити
Хтось закричав, хтось всміхнувся і прошептав:
Вже скоро земля. Ми додому прийшли.
Переплили місце ми страшне
Там де море німе, де ніколи не було життя
Корабель і вітер нас несе
І видніється берег, чекає нас нова земля!
Заселяй рівнини!
Гори заселяй!
Новий дім будуй!
|
||||
6. |
Коронація
03:14
|
|||
|
Генерал-бунтівник:
«Йде спадкоємець трону, час усім по місцях!
Вже принесли корону, все у наших руках!»
Спадкоємець трону:
«Люди мої, стану сонцем вам, що завгодно дам,
Поки ходжу по землі!»
Натовп:
«Боже храни нам короля!»
«Хай бережуть його небеса!»
Генерал-бунтівник:
«В нас достойніші є!»
«Смерть до нього вже йде!»
Газети:
«Смерть короля! Вбили дитя!
Восьмилітній монарх наш вмер!»
|
||||
7. |
Доглядач Маяка
08:35
|
|||
|
Серед пустель, в сухі часи
Світить маяк в білі піски.
Спека прийшла, зникла вода.
Більше причин щоб світити нема.
Там доглядач вже вік живе.
Просить його кожен хто поряд йде:
“Світло гаси, з нами іди.
Вже розібрали усі на землі кораблі”.
“Я не піду, в мене світло є.
Я вірю в те що ще вода прийде.
І рушать нею знову кораблі
А я покажу їм шлях до землі.
Врятую не одне життя”.
Йшли віки, мінявся світ, небо і земля.
Сонце згасало, йшла до нас зима.
В холодний час, у час зими
світить маяк в білі сніги.
“Замерз наш світ, суша й вода.
Та доки живу світло сяятиме з маяка!”
|
||||
Artem Bemba Mizhenets', Ukraine
If you like Artem Bemba, you may also like:
Throwing mathcore, emo, and ambient into the mix, Estonia's Kaschalot push progressive rock's multitasking approach to its limits.
go to album
The band’s first album in 10 years is full of drifting guitar chords, psychedelic fuzz, and dreamy shoegaze.
go to album
Titan Agronomist Project Volume 2 - A Juggernaut that Cannot Be Stopped
by Randy M. Salo
Marauding symphonic metal that pairs stampeding riffs with castle-size organ and tremendous blasts of brass.
go to album
Immortal's Requiem
by Phantom Spell
featured on Bandcamp Radio Aug 18, 2022
go to album
The Long Island metal band's third album etches arena-sized hooks into their jagged compositions, deftly balancing experimental and poppy inclinations.
go to album
Nothing But The Truth
by The Pineapple Thief
A career-spanning live album from the European experimental rock band, featuring King Crimson's Gavin Harrison on drums.
go to album
The Art Of Losing
by The Anchoress
The second release from Welsh artist The Anchoress is a devastating and powerful meditation on loss.
go to album
